ХРОНІКА ПОДІЙ
(в межах сучасної Полтавської області)
1708 рік
18 листопада Мазепа разом зі своїми козаками й трьома шведськими полками під проводом Дальдорфа досяг Гадяча (позначка 1) й легко зайняв його. Подбавши про охорону міських укріплень і залишивши там гарнізон, гетьман із рештою козаків невдовзі повернувся до шведської головної квартири в Ромни.
20 і 23 листопада із Гадяча і Ромен І.Мазепа посилає листи до полтавського полковника І.Левенця, які зачитувалися в полтавських церквах.
27 листопада Петро І ставить до відома полтавського полковника І.Левенця: "… повелеваем вам бригадира нашего князя А. Волконского с войском впустить в город Полтаву без всякого прекословия". При цьому І. Левенець займав невизначену позицію: не підтримав відкрито І.Мазепу, але й не допомагав московським військам у бойових діях проти шведсько-української армії, за що був позбавлений уряду і деякий час знаходився під домашнім арештом у Харкові.
3 грудня бригадир Г.Волконський з Інгерманландським полком зайняв Полтаву.
До середини грудня шведи перебували на значній території з опорними пунктами у Ромнах, Гадячі, Лохвиці та Прилуках.
16 грудня головні сили Карла XII вирушили з Ромен до Гадяча.
16 грудня. Маніфест шведського короля Карла XII про прийняття гетьмана Івана Мазепи із його однодумцями під свій захист.
22 грудня спроба шведських військ захопити містечко Веприк (позначка 2) та подальша його облога.
29 грудня війська Карла XII підійшли до містечка Зіньків (позначка 3) та висунули вимогу мирно пустити їх за стіни фортеці. Жителі відмовилися. Після кількох годин запеклого бою шведи захопили укріплення.
Новий 1709 рік, за деякими даними, шведський король зустрів у Зінькові.
Зима 1708-1709 років - надзвичайно холодна зима, яка виявилася найхолоднішою зимою в Європі за останні 500 років. Арктичний холод упродовж кількох місяців винищив до 4 тисяч вояків шведської армії Карла XII під час перебування в Україні, що, зрештою, і мало негативні наслідки на перебіг подій.
1709 рік
6 січня невдалий штурм військами Карла XII та Івана Мазепи фортеці Веприка (позначка 2). Після перемовин Веприк капітулював.
28 січня бій під Опішним (позначка 4).
Січень-лютий. Військові операції шведських і московських військ на території Слобожанщини: Коломак, Хухри, Лутище, Каплунівка, Красний Кут, Городня, Мурахва та інші населені пункти.
12 січня Петро І призначив комендантом Полтави О.Келіна.
1 березня запорожці, кіннота і піхота в числі 1000 чоловік, під проводом "владного" кошового отамана Костянтина Гордієнка, військового судді і писаря, рушили з Січі в Переволочну (позначка 16), яку споконвіку століть вважали своїм містом і від якої сподівалися дістатись до табору шведського короля.
З 2 березня до кінця квітня в Великих Будищах (позначка 5) знаходилася штаб-квартира союзної армії (шведи і козаки І.Мазепи).
13 березня в Переволочній (позначка 16) відбулася козацька рада в присутності прибувших запорожців та посланців гетьмана І.Мазепи. На раді перед усім військом були прочитані гетьманські листи.
15 березня після закінчення ради кошовий отаман К.Гордієнко відправив універсал через військового товариша Грицька, до козаків, що кочували біля річок Бугу, Інгульця та Інгулу, з проханням не засиджуватися біля річок і поспішити з'єднатися з кошовим для "військового походу". Разом з цим кошовий К.Гордієнко послав свій лист до польського короля Станіслава Лещинського, але посланці були перехоплені і лист потрапив до рук гетьмана І.Скоропадського.
19 березня депутація від К.Гордієнка прибула в містечко Великі Будища (позначка 5) до Карла XII зі звісткою про те, що запорожці готові, заради відновлення власної волі, служити вірно Королівській Величності, жертвувати своїм життям і з повним запевненням за щасливий успіх проведеної святої справи.
26 березня відбулася урочиста аудієнція з кошовим К.Гордієнком та його товаришами у гетьмана І.Мазепи в Диканці (позначка 6), а наступного дня – у шведського короля на головній квартирі у Великих Будищах.
27 березня (8 квітня) укладено Великобудищанський трактат – українсько-шведський договір між гетьманом Іваном Мазепою та кошовим отаманом Запорозької Січі Костем Гордієнком, з одного боку, і шведським королем Карлом XII – з іншого. Союзний договір підписано в Великих Будищах в одній із церков (ймовірно в Іоанно-Богословській (Успенській) (фото 26), найдавнішій п'ятикупольній, яка розміщувалася у фортеці). Саме тут, запорожці присягали на вірність Україні.
На початку квітня московські війська, під проводом генерала К.Ренне, спалили дотла містечка Нехвороща (позначка 13) та Маячку (позначка 14) на лівому березі річки Оріль та перебили до єдиної людини їх мешканців будь-якої статі і віку, які симпатизували запорожцям. Вчинок К.Ренне, за наказом якого це було скоєно, викликав на Запоріжжі черговий приступ ненависті до царя-антихриста, покровителю папежніков і вбивці православних.
12 квітня битва біля містечка Сокілка (позначка 15) між шведськими та московськими військами. На стороні шведів боролися також і запорізькі козаки.
16 квітня під час карального походу московських військ на Запорізьку Січ, була захоплена і знищена дощенту фортеця Келеберда (позначка 17) а потім 18 квітня – Переволочна.
1 травня розпочалася облога фортеці Полтава шведами.
2 травня тимчасово квартирувався Карл XII у Опішному.
7 травня напад московського війська на Опішне (позначка 4) з метою відвернути головні сили Карла XII та змусити його зняти блокаду фортеці в Полтаві.
9 травня головну квартиру шведів було перенесено з Великих Будищ у Жуки (позначка 7) біля Полтави.
14 травня. Знищення Запорізької Січі московськими військами під командуванням полковника Петра Яковлєва.
15 червня московський загін боєм звільнив полонених, які утримувались в Старих Санжарах (позначка 11) після капітуляції Веприка.
17 червня саме в день свого народження був поранений в ногу Карл XII в районі сіл Нижні Млини - Гора (позначка 10).
20 червня переправа московських військ по трьох бродах на правий берег Ворскли (позначка 8).
27 червня. Битва під Полтавою. Поразка шведської армії короля Карла XII від московської армії під командуванням царя Петра I. Відступ шведів і Мазепи з Пушкарівки (позначка 9) до Дніпра.
28 червня (ранок) короткий відпочинок Карла XII та Івана Мазепи в Нових Санжарах (позначка 12) під час відступу.
30 червня. Після битви під Полтавою у Переволочній (позначка 16) (швидше за все в урочищі Тахтаєве) переправився через Дніпро шведський король Карл XII з частиною своєї армії (≈ 3 тис.), гетьман Іван Мазепа з козаками Гетьманщини (≈ 500) та кошовий отаман К.Гордієнко з запорожцями (≈ 4 тис.), при цьому більшість шведського війська (≈ 16 тис.), яке залишив король під командуванням А.Левенгаупта, капітулювала перед московською кіннотою генерала О.Меншикова. З А.Левенгауптом залишилася і частина запорозьких козаків. Захоплені у полон разом зі шведами запорожці були замордовані.
17 липня у м. Решетилівці (позначка 18) гетьман Іван Скоропадський подав цареві Петру І 14 пунктів петиції – Решетилівські статті 1709. Частково були затверджені царем 11 серпня 1709, але на практиці не мали впливу на українсько-московські відносини, що перейшли у фазу поступової ліквідації гетьманської автономії та українських вольностей.
