четвер, 24 січня 2013 р.

Потрібна допомога для проекту «МАНДРУЙМО ПОЛТАВЩИНОЮ»

ГО "ВЕЛОПОЛТАВА", як ініціатор проекту з маркування туристських маршрутів з активним способом пересування «МАНДРУЙМО ПОЛТАВЩИНОЮ» (далі – Проект), запрошує небайдужих долучитися до доброї справи!
Отже, незважаючи на зиму за вікном, Проект потребує активної роботи. А саме - планування роботи на 2013 рік. Тому, вже зараз, ми вирішили сформувати команду для роботи над Проектом.


Вже зараз нам потрібні:
- Керівник Проекту – людина, яка буде безпосередньо куратором, обов'язком якої буде: планування роботи, планування та керівництво маркуванням, підводити підсумок роботи в кінці сезону;
- Картограф (назвемо цю посаду так) – людина, яка буде опрацьовувати маршрути подані на розгляд, безпосередньо керувати розвідувальною експедицією, розроблювати схему маркованого шляху та його детальний опис;
- Робоча група з робіт по маркуванню - група людей, які мають бажання ходити з банкою фарби та «фарбувати дерева» =) (кількість необмежена).
Зразу скажу, що робота важка і вимагає повної віддачі. До того ж треба бути готовим до проблем пов'язаних з непорозумінням з місцевою владою та населенням. Якщо ці моменти нікого не лякають, то ми будемо вдячні вашій допомозі, адже ми неабияк її потребуємо!
P.S. Ми не звалимо на вас цю роботу! Ми будемо завжди поряд і допомагати в роботі. Але на жаль, є кілька проектів, які потребують нашої уваги не менше чим маркування маршрутів.
З повагою Роман.

форма заявки

середу, 23 січня 2013 р.

Велолюбителі завітали до школи-інтернату № 2


Днями представники громадської організації «ВЕЛОПОЛТАВА» завітали до Полтавської школи-інтернату №2 та поспілкувалися з його вихованцями на тему «Велосипед: відпочинок і туризм».


Роман Неділько, член Правління ГО «ВЕЛОПОЛТАВА» розповів як минула зустріч:


- Особисто в мене враження - найпозитивніші! Чудові хлопці та дівчата, виховані та привітні. Зустріч з ними відбулася у дуже дружній атмосфері. Склалося враження, що після цілого дня накручування педалей, ми з друзями сидимо у таборі біля багаття та ділимось враженнями. Таке рідко буває, але тут саме так і було.






Звичайно, розповідь та фото ніколи не передадуть тих почуттів, які відчуваєш, перебуваючи у поході – подиху зустрічного вітру, приємної втоми, моменту радості, коли доїжджаєш до місця тощо. Хочеться, щоб хлопці та дівчата самі мали змогу спробувати життя у ритмі outdoor, відчути неосяжний простір вражень та смак пригод, адже вони і самі цього прагнуть. Це було помітно у кожному, хто захоплено дивився наші фото.


Наша розмова мала й інформативний характер: ми стисло розповіли про основні поняття, з якими стикається людина, яка вирішила спробувати велотуризм. Звісно, говорячи про переваги велосипедного туризму над іншими видами, ми не могли не звернути увагу на високий ризик, адже більшість маршрутів проходить автомобільними шляхами, що, в свою чергу, потребує великої уваги від велотуриста.





Розповіли ми і про активне суспільне життя нашої спільноти: Велодень, туристичні змагання, велозмагання, тощо. Маю надію, що наша зустріч не пройшла даремно, а почута і побачена інформація зародила в хлопцях та дівчатах спрагу до мандрів… Адже мандри відкривають світ!




На завершення зустрічі від імені велосипедистів нашого міста голова Правління ГО «ВЕЛОПОЛТАВА» Валерій Нурумов вручив вихованцям школи-інтернату ремонтні комплекти для подарованих на Велодень-2012 велосипедів.




понеділок, 21 січня 2013 р.

ВЕЛОСИПЕД І ЗИМА. Продовження…


Велосипед.


Байк при зниженій температурі, поводиться не природно: мастило густіє, перешкоджаючи нормальній роботі вузлів, густіє також масло в амортизаторах, викликаючи неточну їх роботу. Перед холодами рекомендується замінити масло в амортизаторі на спеціальне - зимове (з низьким рівнем в'язкості), а якщо встановлені еластомери, замінити їх на пружини, або




встановити найм'якші з наявних. Амортизатори повітряні, масляні або пружинно-масляні взимку поводяться набагато краще пружинно-еластомерних. У повітряно-масляних вилок на холоді зменшується жорсткість, через те, що повітря при низькій температурі має властивість зріджуватиметься, а значить, має сенс перед катанням підкачати небагато повітря.


Для зимових покатеньок рекомендується використовувати спеціальні чохли, що прикривають робочу поверхню «ніг» - гофри. Вони допоможуть уникнути псування високослизького тефлонового покриття. Такі чохли можна купити практично в будь-якому велосипедному магазині.




І окремо про захист байка: якщо далеко від проїжджих доріг можна взагалі обійтися без крил, то на дорогах крила необхідні! І чим довше вони будуть (природно в розумних межах), тим краще. Заднє крило має сенс наростити аж до передньої каретки..


Внаслідок активного налипання снігу на метал значно гірше працює механіка байка, а тому необхідно використовувати спеціальні - холодо-і водо-стійкі мастила.


Швидкості перемикаються на порядок гірше, ніж в теплу пору року, частіше доводиться чистити і змащувати ланцюг. При зовсім вже тугому перемиканні швидкостей слід змастити троси, однак, необхідно враховувати, що мастило для «сорочок» повинна бути максимально рідка і холодостійка, щоб не  замерзнути з тросом.


Обов'язково треба утримувати в порядку всі гумові ущільнювачі для запобігання забрудненню, особливо ця вимога відноситься до ущільнювачів на задньому перемикачі, як розташованих найбільш низько і більш за все піддаються впливу солі.


Варто звернути увагу на підшипники. Переберіть всі вузли, які їх містять, а також гальма, якщо він і не гідравлічні, а звичайні V-гальмо.


Не варто забувати, що при терті об мокру поверхню, гальмівні колодки стираються набагато швидше. А взимку обода будуть мокрими завжди. Так що не варто забувати почастіше оглядати і при необхідності регулювати гальма


(в першу чергу це стосується, звичайно, V-гальмо). Також випускаються спеціальні колодки для мокрої погоди і снігу, які забезпечують велику ефективність гальмування, правда такі колодки швидше стирають обода.


Дискові гальма значно надійніші, так як їх робота мало залежить від навколишніх погодних умов, а тому велосипед, екіпірований дисковими гальмами, поводиться в умовах зими набагато краще.


Рама, як основа байка, заслуговує особливого ставлення. Алюмінієві рами стають крихкими на морозі, а карбонові чутливі до різкого перепаду температур. Дуже бажано перед винесенням велосипеда на мороз, потримати його 10-15 хвилин в під'їзді (звичайно застібнувши його) або іншому зручному приміщенні, для звикання рами до низької температури. А після поїздки чи покатеньки, перш ніж закотити байк в тепле приміщення, почекати ще хвилин 10-15 (за цей час можна віником зчистити всю багнюку або сніг).


Сталеві і хромомолібденові рами схильні до корозії, особливо при контакті з сіллю. Основними вогнищами корозії стають всілякі подряпини, вм'ятини і відколи. Їх треба зачистити, знежирити, загрунтувати і пофарбувати.


Різьбові з'єднання бажано покрити графітовим мастилом. Ланцюг же варто змащувати нею тільки при дуже низьких температурах (типу -20, -30; хоча ми трохи сумніваємся, що ви поїдете кататися при мінус 30 ). Краще використовувати тефлонову мастило, причому наносити її тонким шаром, щоб вона не збирала на себе бруд. Врахуйте, що взимку ресурс ланцюга скорочується в 2-3 рази. Можна продовжити життя і ланцюги і зіркам, купивши три ланцюги і використовуючи їх «по колу». Тобто ставите перший ланцюг, через два тижні (або місяць, в залежності від інтенсивності катання), другу, потім третю. І по другому колу. Втім, практика катати на трьох ланцюгах характерна не тільки для зими.


Більшість велокомп'ютерів також не розраховані на роботу при негативній температурі, так само як і більшість ліхтарів і фар. Елементи живлення в мороз сідають швидше, рідкокристалічні екрани повільно відтворюють інформацію. Не дивуйтесь, якщо перемикання функцій  мікрокомп'ютерна відбувається з помітним «пригальмовуванням».


Продовження буде...